Тетяна Пастушенко розповідає про євреїв після Голокосту, повернення радянської влади та повоєнні сталінські репресії. Ведучі Андрій Кобалія Тетяна Пастушенко Погром у Києві вересня 1945-го був одним з епізодів повернення радянської влади на українські землі. З цієї історії ми почали розмову з Тетяною Пастушенко про повоєнну долю євреїв в СРСР та репресії, жертвами яких нерідко ставали…
Читать дальше
Президент Украины Владимир Зеленский и премьер-министр Израиля Беньямин Нетаньяху в понедельник, 19 августа, почтили память погибших в Бабьем Яру. «Украина вместе со всем цивилизованным миром демонстрирует единство и стоит на страже гуманизма, толерантности, свободы и демократии ради третьего «невозможно» — невозможно допустить снова», — заявил Зеленский. Президент заявил, что массовое убийство людей в Бабьем Яру…
Читать дальше
90 років тому — 18 серпня 1929 року — в Києві народився Анатолій Кузнєцов, автор відомого роману-документа «Бабин Яр». Ця книга стала найголовнішою в його житті й водночас — найвідомішою в ХХ столітті книгою про Київ. Її видали у понад 40 країнах світу. Між рядків Восени 1965 року 36-річний Анатолій Кузнєцов, уже знаний письменник, автор…
Читать дальше
Продовження публікації Концепції. (Стор. 14) d. Завдання Меморіального комплексу Відповідно до місії меморіального простору основними завданнями Меморіального комплексу Бабиного Яру є: – забезпечення музейними засобами збалансованого й системного висвітлення історії Голокосту, історії і трагедії Бабиного Яру, їх місця в пам’яті окремих людей, спільнот, українського суспільства та всього людства; – формування системи державної й неформальної освіти…
Читать дальше
Продовження публікації Концепції. (Стор 9) Меморіальний простір a. Структура меморіального простору Бабиного Яру Концепція розглядає меморіальний простір Бабиного Яру як багатошаровий, що включає пам’ятки, пов’язані з різними періодами його історії, а саме: – територію існуючих та знищених кладовищ з історичними спорудами: Кирилівського православного, Лук’янівського, Єврейського, Магометанського, Караїмського, Братського, німецьких військовополонених, Військового; – зону розстрілів під…
Читать дальше
Починаємо викладати повний текст Концепціїї, який було утверджено 7 травня 2019 р. Перелік авторського колективу та зміст проєкту див. тут. У тексті збережено нумерацію сторінок для спрощення пошуку за розділами. (стор. 6) Вступ Бабин Яр у всьому світі відомий як один із найвизначніших і найвиразніших символів Голокосту. Разом із тим як місце пам’яті він має…
Читать дальше
Музейна критика: міркування про Концепцію «Меморіяльного музею пам’яти жертв Бабиного Яру», викликані її критикою Олександром Кругловим. «Над Бабьим Яром памятников нет», – згадаємо перший хрестоматійний рядок поеми Євґєнія Євтушенко. Звертаю увагу: немає пам’ятників, але не якогось одного пам’ятника! Сорокарічне примусове мовчання припинилося – і різні «спільноти пам’яти», нащадки/сусіди/співгромадяни різних груп жертв нацизму розпочали встановлювати свої…
Читать дальше
«Все це було б смішно, коли б не було так сумно» (М.Ю. Лермонтов) У 2018 р. на сайті Інституту історії України НАН України було розміщено проект Концепції Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру [1] (далі – Концепція), розроблений авторським колективом з 15 осіб на чолі з заступником директора Інституту з наукової роботи, доктором історичних наук, членом-кореспондентом НАН…
Читать дальше
29 вересня відзначають 75 років від розстрілів у Бабиному Ярі. Для Києва та цілої України це особливий топонім. На місці Бабиного Яру поєдналися і три десятки пам’ятників жертвам розстрілів, і простір, де можливі практики відпочинку. В сучасному Бабиному Ярі співіснують бадмінтон і нелегка колективна пам’ять. Це “отруєний пейзаж”, як сказав би австрійський дослідник Мартін Поллак.…
Читать дальше