Подано оновлений варіант концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру — з врахуванням думок широкого кола рецензентів.
Як повідомляє Цензор.НЕТ, голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович та учасники авторської групи представили її 25 жовтня в Українському кризовому медіа-центрі.
«Концепція комплексного розвитку Бабиного Яру — це документ на 200 сторінок. Електронні консультації, які є формою громадського обговорення, триватимуть до 10 листопада 2021 року. Побажання, зауваження, пропозиції — бажано конкретні, з посиланням на конкретні сторінки і розділи концепції – надсилайте на адресу Українського інституту національної пам’яті. Ми їх опрацюємо і оприлюднимо звіт», — сказав Дробович.
Звіт про результат електронного обговорення буде оприлюднений на сайті УІНП. Після завершення громадського та експертних обговорень концепція комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру буде запропонована на розгляд уряду.
Також Дробович наголосив, що УІНП приділяють час питанню пам’яті про жертв Бабиного Яру не лише напередодні роковин та пам’ятних дат: «Нас завжди непокоїть питання гідного вшанування пам’яті жертв нацистських злочинців».
З презентацією концепції можна ознайомитись за посиланням .
Секретар робочої групи Тетяна Пастушенко нагадала, що концепцію розроблено на виконання Указу президента України (2017) і Розпорядження Кабінету Міністрів (2018), на замовлення Міністерства культури та Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Над нею працювала міжпрофільна група з 18 фахівців.
Меморіалізація такого місця як Бабин Яр має здійснюватися у співпраці держави, наукових та громадських інститутів. Меморіалізація Бабиного Яру не має бути корпоративним проєктом, закритим від будь-якого зовнішнього впливу.
Концепція розроблена з огляду на міжнародний досвід українськими фахівцями, а не є іноземним концептом з ігноруванням місцевих обставин, історії України та сучасної ситуації в країні», — додала вона. Вітчизняні дослідники фактично пропонують український варіант меморіалізації нацистських жертв.
Історик наголосила на тому, що ні в Києві, ні в Україні загалом немає стаціонарної експозиції, яка розповідала би про Бабин Яр, також немає музею Голокосту. Концепція комплексної меморіалізації пропонує вирішити питання комплексно – створити меморіальний парк, Музей Бабиного Яру та Український музей Голокосту.
«Меморіальний парк має стати територією, де будуть відображені всі трагедії, що сталися у Бабиному Яру. Місцем для роздумів, спілкування та взаємної емпатії. Тобто ми пропонуємо не залякати відвідувача, який зайде на цю територію, а дати можливість людині, яка хоче вшанувати пам’ять загиблих, спокійно побути на цьому місці.
Меморіальний парк – це наша відповідь хаотичній забудові, яка на сьогодні триває на території Бабиного Яру. Сьогодні в історичному Бабиному Яру є транспортна розв’язка, більша його частина забудована. Лише мала його частина є не дуже впорядкованим парком», — розповіла вона.
У меморіальний парк увійдуть місця розстрілів та поховань, зокрема цвинтарів. У довоєнний час поблизу Бабиного Яру розміщувалися цвинтарі різних конфесій. На сьогодні залишився лише Лук’янівський цвинтар, який є заповідником місцевого значення. Інші цвинтарі за радянських часів були знищені. Автори концепції виходять із позиції, що позначеними мають бути не лише місця, пов’язані з убивствами в Бабиному Яру, а й території поховань.
Також у цю заповідну територію має увійти місце, пов’язане з Куренівською катастрофою 1961 року. Тобто передбачається, що до території меморіального парку має відійти не лише територія нинішнього заповідника «Бабин Яр», яка сьогодні є компромісом між власниками різних земельних ділянок та інститутів.
«Ще одна причина, чому ми пропонуємо парк, який не буде забудований якимись новими меморіалами, тому що методами ландшафтного дизайну можна позначити місця розстрілів та поховань, а найголовніше – заборонити тут будь-яке будівництво», — підсумувала вона.
Музейний комплекс пропонується створити з двох тематично окремих музеїв, які перебуватимуть в єдиному архітектурному просторі. Ідейною та фізичною точкою переплетення має бути розповідь про розстріли у Бабиному Яру.
Історія Голокосту не обмежується подіями Бабиного Яру та історія Бабиного Яру – це не лише історія Голокосту. Два музеї, дві історичні розповіді перетинатимуться темою масових розстрілів у Бабиному Яру 1941 року.
Для авторів концепції важливо, щоб у Бабиному Яру нічого не будувалося, отже музеї мають розміститися за його межами. Авторська група пропонує кілька потенційних місць поблизу Бабиного Яру для створення нового музейного комплексу.
Говорячи про Музей Бабиного Яру, автори виходять з того, що розповідь має вестися не тільки про події Другої світової війни, але має бути історія про те, що було до війни, про події часів військового лихоліття, і повоєнна історія Бабиного Яру, яка пов’язана не лише з жертвами, а й із проблемою меморіалізації Бабиного Яру аж до сьогодні.
Акцент в експозиції пропонують робити на порятунку людей. «Не впроваджувати відвідувачів лише у тему смерті та насильства, але наголошувати на людяності. Завершуватися розповідь має рятівниками та борцями за пам’ять», — уточнила Пастушенко. Головна ідея музейного комплексу – застерігати від заперечення демократії та прав людини.
Пілотний проєкт експозиції музею за планом розміститься в єдиній уцілілій будівлі в Бабиному Яру – колишній конторі єврейського цвинтаря. З 2017 року тут ведуться реставраційні та ремонтні роботи. У перспективі після спорудження основної будівлі музею тут може розміститись інформаційний центр.
Другий музей – Український Музей Голокосту. Його пропонують створити, враховуючи світовий досвід подання Голокосту і таким чином інтегрувати історію Голокосту в історію України, світову історію до історії України та історію України у світову історію.
Подати історію Голокосту пропонують у широкому історичному контексті: політичну та ідеологічну передісторію, власне історію Голокосту та її наслідки. Таким чином розповідь охопить історію Заходу, зокрема Німеччини, Радянського Союзу та сучасної України.
Концепція виступає проти колективної відповідальності, але наголошує на відповідальності за пам’ять. Тому авторський колектив сподівається на позицію держави та підтримку інклюзивного проєкту замість практики вшанування «своїх жертв».
Нагадаємо, у 2016 році паралельно почали розроблятися і реалізовуватися два проєкти меморіалізації Бабиного Яру. Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» реалізовується за підтримки мера Києва Віталія Кличка. Головними ініціаторами та спонсорами проєкту є російські бізнесмени Михайло Фрідман, Герман Хан і Павло Фукс. Пізніше до них долучився Віктор Пінчук.
На публічних обговореннях наративу проєкту висловлювалися побоювання, що він створений у дусі кремлівської політики пам’яті, яка хоче представити українців, поляків, литовців та інше місцеве населення тотальними антисемітами.
У 2019 році арт-директором проєкту було призначено російського режисера Іллю Хржановського, чий підхід до історичної пам’яті викликав неоднозначну реакцію української наукової та культурної спільноти.
Також реалізується державний проект комплексної меморіалізації Бабиного Яру. У його рамках планують створити Меморіальний парк, який має об’єднати усі існуючі сьогодні пам’ятники, Меморіальний Музей Бабиного Яру та Український музей Голокосту.
До спорудження приміщення для обох музеїв у будівлі колишньої контори єврейського цвинтаря розташується пілотний варіант Музею Бабиного Яру. На даний момент триває реконструкція будівлі, відкриття музею було заплановано на 2021 рік. Концепцію розроблено під егідою Інституту історії України на замовлення Кабінету Міністрів.
Сотні публічних інтелектуалів звернулися з відкритим листом до влади з вимогою зводити в Бабиному Яру виключно державний меморіал.
До Зеленського з аналогічною вимогою безпосередньо звернувся провідний дослідник історії євреїв Йохана Петровський Штерн. Пізніше, «як єврей до єврея» до Зеленського звернувся історик Віталій Нахманович.
Сотні українських євреїв звернулися до громадянського суспільства з колективним закликом усвідомити трагедію Бабиного Яру як частину української історії та української історичної пам’яті, а також підтримати створення українського меморіалу в Бабиному Яру.
Позицію держави в перший рік президентства Зеленського озвучував глава Інституту нацпам’яті Антон Дробович і міністр культури Олександр Ткаченко. Вони обидва робили акцент на реалізації державного проєкту.
28 липня президент Зеленський публічно підтримав Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр». 29 вересня між українським урядом і МЦХБЯ було підписано меморандум про співпрацю.
У грудні Володимир Зеленський підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру і додаткові заходи щодо дальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак визначені співголовами організаційного комітету з питань перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», а також затверджено новий склад організаційного комітету. Крім того, підтримано ініціативу меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
