Месяц: Июль 2019

Меморіальний музей пам’яті жертв Бабиного Яру

Куреневская трагедия в Киеве: как выглядит место катастрофы 58 лет спустя

13 марта ровно 58 лет назад Киев потрясла масштабная трагедия. 14-метровые волны пульпы и грязи, смывая на своем пути все живое, накрыли улицы Куреневки. Потоп длился полтора часа и за это время унес сотни человеческих  жизней. По официальной версии, озвученной советским руководством, 13 марта 1961 года под селевыми потоками погибли 147 человек, однако некоторые киевские…
Читать дальше

Мистика Киева, или строительство «на костях»

Обширный некрополь был разорен в столице в 60-е годы. Именно тогда мэр Алексей Давыдов своей подписью приговорил к уничтожению огромное еврейское кладбище на улице Мельникова и примыкающий к нему караимский участок. Постановление горисполкома предусматривало эти территории «передать Управлению зеленой зоны для образования на них сквера и парка отдыха». На перенос захоронений родни всем желающим давалось полгода,…
Читать дальше

Проект «Бабин Яр. Пам’ять на тлі історії»

Презентації інтерактивного збірника навчальних занять «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя» у квітні – червні 2019 р. У другому кварталі 2019 р. продовжуємо проводити презентаційні семінари, заняття та зустрічі з освітянами в рамках проекту «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії». Інтерактивний путівник для вчителя разом із віртуальною виставкою та документальним фільмом про…
Читать дальше

Олег Кац. Как открывали памятник в Бабьем Яру

Организацию, в которой я тогда работал, в среде киевских проектировщиков и в  Шевченковском райкоме называли «Гипрожид». Потому, что опытный  директор Боярский смело брал на работу евреев и в райкоме аргументировал это так: «Во-первых, у меня текучки кадров нет: куда ж им утекать. Во-вторых, работают по совести, причина та же. В-третьих, на зарплату не жалуются. А…
Читать дальше

Священник о. Алексей Глаголев

Автор — Сергей Векслер. «Упорство, с каким Алексей Глаголев шёл против течения, мало понятно обывателю. Нелегко, наверное, понять, откуда в этом невысокого роста, отнюдь не «мужественного вида» человеке бралось непоказное бесстрашие. Он вовсе не отличался физической силой, был даже слаб (еще в гимназии ему доставалось от товарищей, защищал его… младший брат Сергей). Но этот хрупкий…
Читать дальше

Бабин Яр як мемуарно-дослідницьке поле західної історіографії

Автор —  Марина Михайлюк. БАБИН ЯР ЯК МЕМУАРНО-ДОСЛІДНИЦЬКЕ ПОЛЕ ЗАХІДНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ (до 75-ї річниці єврейської трагедії). Матеріал приурочено 75-й річниці вересневого знищення євреїв у Бабиному Яру. Події в київському урочищі донині залишаються актуальними і привертають увагу багатьох дослідників із Німеччини, Франції, Голландії, Ізраїлю, США та Канади. Представники західної історіографії аналізують нацистські документи про київську акцію,…
Читать дальше

Про Гелія Снегірьова

Сьогодні можна часто почути про «російський» Харків і Донбас. Якщо вірити кремлівській пропаганді, в цих регіонах ніколи не було українців і там завжди волали про дружбу з Росією. Мені, уродженці Сахновщини, і людині, яка 30 років прожила на Донбасі, хочеться показати мою батьківщину справжньою, українською. …Він народився 14 жовтня 1927 року у Харкові у родині…
Читать дальше

Кандидат от партии «Слуга народа» провела предвыборную агитацию в Бабьем Яру

В рамках предвыборной кампании политическая партия «Слуга народа» организовала встречу избирателей с кандидатом по 223-му округу Людмилой Буймистер на территории историко-мемориального заповедника «Бабий Яр». «Людмила Буймистер, кандидат от «Слуги народа» в Шевченковском районе Киева агитирует с музыкой в Бабьем Яру –- музыки с усилителем я тут еще не слышал. Слева каких-то метро 100 – памятник…
Читать дальше

Концепція комплексної меморіалізації Бабиного Яру

Міністерство культури України, Національна Академія наук України, Інститут історії України, Національний Історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр» розробили  Концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Концепція передбачає розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». 7 травня 2019 р. концепцію було затверджено рішенням Ученої ради Інституту історії України НАНУ. Над документом працював авторський колектив у складі: Геннадій Боряк (голова), член-кореспондент…
Читать дальше

Пам’ять про Голокост у часи СРСР. Про дозволені та заборонені практики

Історикиня Ірина Склокіна розповідає про неофіційну пам’ять Голокосту за радянських часів, пошук невідомих героїв та боротьбу за встановлення пам’ятників. Сьогодні будемо говорити за мотивами лекції, що відбулась у Львові. Називалась вона “Неофіційна пам’ять про Голокост у СРСР. Місця, пам’ятники, люди”. Частина слова “неофіційна” не взята у дужки. Тож будемо говорити і про можливу офіційну складову,…
Читать дальше