Метка: пам’ятник

Меморіальний музей пам’яті жертв Бабиного Яру

Бібліотека ім. Ошера Шварцмана провела онлайн презентацію виставки «Втрачене життя. Пам’ять»

Бібліотека ім. Ошера Шварцмана провела онлайн презентацію виставки «Втрачене життя. Пам’ять». Це один з проєктів, підготовлених та проведених громадянським суспільством України до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру без участі держави та не пов’язаних з російськими планами мемориалізації Бабиного Яру. 29 вересня у бібліотеці ім. Ошера Шварцмана розпочала роботу експозиція «Втрачене життя. Пам’ять», що присвячена 80-річчю…
Читать дальше

Громадські проєкти до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

Напередодні 80-ї рчниці трагедії Бабиного Яру українські єврейські громадські організації та науково-дослідницькі центри підготували низку меморіальних заходів. Це виставки, наукові та навчальні семінари, уроки, меморіальні концерти та вистави. Частина з них провадиться у співробітництві з провідними державними установами — насамперед із Українським інститутом національної пам’яті, залучені телевізійні канали та колективи митців. Вони є частиною проєктів,…
Читать дальше

Лекция Павла Поляна «Мемориализация Бабьего Яра как хроническая болезнь»

Гибридные войны памяти и беспамятства – глазами историка. За два дня, 29 и 30 сентября 1941 года, в киевском овраге Бабий Яр было уничтожено 34 тысячи евреев – практически всё еврейское население Киева, поверившее в немецкую ложь о переселении. Это была самая массовая расстрельная акция нацистов за всю историю Второй мировой войны. Само место этого…
Читать дальше

Олег Кац. Памяти памятника на Бабьем Яру

Организация, в которой я тогда работал, в среде киевских проектировщиков и в шевченковском райкоме называли «гипрожид». Было это потому, что опытный старый директор Боярский смело брал на работу евреев, и на райкоме аргументировал это так — «во-первых, у меня текучки кадров нет — а куда ж им утекать. Во-вторых, работают по совести, причина та же.…
Читать дальше

Олег Кац. Как открывали памятник в Бабьем Яру

Организацию, в которой я тогда работал, в среде киевских проектировщиков и в  Шевченковском райкоме называли «Гипрожид». Потому, что опытный  директор Боярский смело брал на работу евреев и в райкоме аргументировал это так: «Во-первых, у меня текучки кадров нет: куда ж им утекать. Во-вторых, работают по совести, причина та же. В-третьих, на зарплату не жалуются. А…
Читать дальше

Пам’ять про Голокост у часи СРСР. Про дозволені та заборонені практики

Історикиня Ірина Склокіна розповідає про неофіційну пам’ять Голокосту за радянських часів, пошук невідомих героїв та боротьбу за встановлення пам’ятників. Сьогодні будемо говорити за мотивами лекції, що відбулась у Львові. Називалась вона “Неофіційна пам’ять про Голокост у СРСР. Місця, пам’ятники, люди”. Частина слова “неофіційна” не взята у дужки. Тож будемо говорити і про можливу офіційну складову,…
Читать дальше

Єврейське питання в УРСР у добу «застою»: боротьба за право вшанування місць масової загибелі євреїв під час Другої світової війни

Автор — Кирило Каштанов. Єврейська тематика на території «історичної Росії» (земель, що колись входили до складу Російської імперії/СРСР) завжди привертала увагу різного рівня дослідників – від вчених-істориків до журналістів і правозахисників. В їх розвідках особливий акцент надається радянській епосі, зокрема, сталінському періоду або ж добі «застою». Однак об’єктом вивчення, як правило, стає весь СРСР в…
Читать дальше