Месяц: Октябрь 2020

Меморіальний музей пам’яті жертв Бабиного Яру

Трагедія Горіхової діброви. Як нацисти розстрілювали душевнохворих у Києві

Наприкінці вересня 1941 року Київ здригнувся від страшної трагедії – у Бабиному Яру було розстріляно майже 34 тисячі євреїв. Та не минуло і місяця, як за декілька сотень метрів від урочища, у Психіатричній лікарні імені академіка І. Павлова розгорнулася ще одна драма, ще одна складова Голокосту – знищення безборонних, часто зовсім безпорадних людей. Більшовицька влада, що…
Читать дальше

Михайло Гутор: Не можна гаяти час!

Бабин Яр – всесвітньо відоме місце трагедії, що стало символом Голокосту. Під час нацистської окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення і радянських військовополонених: євреїв та ромів – за етнічною ознакою, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та…
Читать дальше

Віталій Нахманович: «За останні 30 років в Україні не створено жодного повноцінного національного меморіалу»

Про скандальний меморіальний комплекс у Бабиному Яру як віддзеркалення українських проблем із конструюванням національної пам’яті, про можливі наслідки нерозуміння важливості гуманітарної політики, а також про труднощі долання стереотипів із Тижнем поспілкувався історик Віталій Нахманович. Чим у своїй суті є національний меморіал, зокрема той, який зводять на місці глобальної трагедії, як-от Голокосту? Як у світлі сучасних…
Читать дальше

Іван ДЗЮБА. Текст виступу 1966 р. на роковини розстрілів у Бабиному Яру

Є речі, є трагедії, перед безмірністю яких будь-яке слово безсиле і про які більше скаже мовчання — велике мовчання тисяч людей. Може, і нам годилося б тут обійтися без слів і мовчки думати про одне й те ж. Однак мовчання багато говорить лише там. де все, що можна сказати, вже сказане. Коли ж сказано ще…
Читать дальше

Закликаємо консолідувати зусилля задля втілення українського державного проєкту меморіалізації Бабиного Яру

Зустріч Ініціативної Групи «Першого грудня» з представниками Робочої групи при Інституті історії України НАН України з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру Комюніке  21 жовтня 2020 року відбулася зустріч Ініціативної Групи “Першого грудня” з Робочою групою з розробки концепції Комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАН України. На зустрічі обговорили ситуацію, яка склалася навколо…
Читать дальше

Анна Купінська. Конфлікти пам’яті Бабиного Яру

Сучасна історія місця під назвою Бабин Яр невіддільна від трансформацій пам’яті про загиблих у цьому урвищі, які тривають вже майже 80 років. Йдеться тут не лише про етнічну та соціальну розмаїтість жертв розстрілів, адже нацисти віктимізували і євреїв, і ромів, і душевнохворих, і радянських військовополонених, але й про ідеологічні виклики, пов’язані з цим місцем. Радянські дискусії про…
Читать дальше

Простір забуття. Як змінювався Бабин Яр під впливом радянської влади

Урочище Бабин Яр — один із символів жорстокості нацистів у Другу світову війну. Тут, за різними оцінками, розстріляли до 150 тис. євреїв. Але радянська влада не хотіла увічнювати пам’ять про це. Спроба керівництва СРСР викреслити з історії розстріли євреїв у Бабиному Яру призвела до загибелі сотень киян під час Куренівської трагедії у 1961 році. Журналістка…
Читать дальше

Долучайтеся до Заяви на підтримку українського проєкту меморіалізації Бабиного Яру!

УВАГА! Під Заявою на підтримку українського проєкту меморіалізації Бабиного Яру вже зібрано більше1100 підписів. Приєднуйтеся! Посилання на сторінку підписів   Заява громадянського суспільства стосовно проєктів Меморіалу і Музею Голокосту в Києві В продовження публічної дискусії навколо проєктів Меморіалу і Музею Голокосту на території Бабиного Яру в Києві, звертаємо увагу на Звернення української культурної та наукової…
Читать дальше

Микола Красовський та «Дело Бейлиса»

«ЖАХЛИВА ПРОВОКАЦІЯ ОСТАННЬОГО ЦАРСЬКОГО УРЯДУ В РОСІЇ», а не «Дело Бейлиса». Автор — Марина Мілевська. Про чесного опера, розвідника від Бога, людину, яка мала честь та гідність — полковника УНР Миколу Олександровича КРАСОВСЬКОГО. Прізвіще Красовський, я чула ще в дитинстві від бабусі, але я, майже, нічого не запам’ятала. Когось знала моя родина, з кимось товаришував…
Читать дальше

Галина Хараз: Де сховані «камені спотикання»?

Нещодавно на сайті РБК-Україна з’явилася стаття доктора політичних наук, викладача КНУ імені Тараса Шевченка Петра Олещука «Камені спотикання Бабиного Яру: чи потрібен Україні меморіал однієї з найвідоміших трагедій в світі». Вже судячи з заголовку, виникає відчуття, що питання це – чи потрібен Україні меморіал Голокосту? – сумнівне та дискусійне, що воно є приводом для конфліктів та непорозумінь,…
Читать дальше