Рубрика: Досвід колег

Меморіальний музей пам’яті жертв Бабиного Яру

Пам’ятні дати жовтня

Пам’ятні дати жовтня. Традиційне нагадування від проекту «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» http://osvita.kby.kiev.ua/pamyatni-dati/ У жовтні хотіли б звернути Вашу увагу на кілька дат, котрі пропонує розділ Пам’ятні дати Інтерактивного путівника про пам’ять Бабиного Яру для вчителя. День захисника України 14 жовтня є нагодою наголосити на тому, що трагедії геноцидів у ХХ ст. на українських…
Читать дальше

Бундестаг одобрил создание в Берлине Мемориала жертвам Второй мировой

Немецкий парламент принял 9 октября решение о создании в немецкой столице мемориала жертвам Второй мировой войны. Украинская сторона надеется, что в Берлине появится и отдельный памятник погибшим украинцам, передает корреспондент Укринформа. После часовых дебатов Бундестаг принял предложение коалиции большинства — ХДС / ХСС и СДПГ — под названием «Укрепление памяти жертв истребительной войны Германии и…
Читать дальше

Йоханан Петровський-Штерн. «Скарби на мертвякові: чим був і чим є Бабин Яр»

«Українське фулбрайтівське коло» продовжує розпочатий Мартою Коломиєць проєкт «Ціна миру», присвячений 75-й річниці завершення Другої світової війни. Одинадцятий онлайн-семінар «”Скарби на мертвякові”: чим був і чим є Бабин яр» відбувся у середу, 9 вересня. Спираючись на історичні джерела Другої світової та радянських часів, йшла мова  про можливі і заборонені засоби вшануваннія історичной пам’яті, а також…
Читать дальше

Бабин яр. Злочин без терміну давності

Автори — Владислав Гриневич, Анатолій Погорєлов Ідентифіковано ще одного нацистського злочинця, який керував розстрілом 800 євреїв в Бабиному Яру. Парадоксально, але факт: історія злочинів у Бабиному Яру ще приховує чимало таємниць. Науковцями досі не з’ясовані всі обставини і місця масових страт, відсутні повні відомості про безпосередніх виконавців масових вбивств, не складено поіменний перелік цивільних жертв,…
Читать дальше

Український центр вивчення історії Голокосту

Шановні колеги! Вийшло друком чергове число інформаційно-педагогічного бюлетеню Українського центру вивчення історії Голокосту «Уроки Голокосту», № 2(62), квітень-червень, 2020 р. Із бюлетенем можна ознайомитись на сайті Центру: http://holocaust.kiev.ua/Files/bul2007/buleten_2(62).pdf У цьому числі ви прочитаєте про: — те як відбувався ХХ ювілейний Всеукраїнський конкурс учнівських робіт «Історія і уроки Голокосту» імені І. Б. Медвинського і відгуки його…
Читать дальше

Барбара Кіршенблатт-Джимблетт: «Музей ХХІ століття – це форум, а не храм»

Барбара Кіршенблатт-Джимблетт – головна кураторка основної експозиції Музею історії польських євреїв Полін у Варшаві і колишня професорка Нью-Йоркського університету. Вона відома своїми міждисциплінарними дослідженнями у сфері єврейських студій і є членкинею наглядових рад єврейських музеїв у всьому світі.  Свого часу вона була неформальною радницею в проєкті Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», а після зміни команди…
Читать дальше

Практики пам’яті: міжнародні дороговкази музеям

МІЖНАРОДНА ХАРТІЯ МЕМОРІАЛЬНИХ МУЗЕЇВ Завантажити у PDF Ця міжнародна хартія меморіальних музеїв орієнтується як на Декларацію прав людини ООН, так і на етичні принципи Міжнародної ради музеїв (ICOM). Основні принципи комеморації в меморіальних музеях такі: 1. Спільна культура пам’яті не може й не повинна регламентуватися спеціальними розпорядженнями. З огляду на надзвичайно різний історичний досвід меморіальні музеї…
Читать дальше

Музей Холокоста — это не комната или лабиринт ужасов

«Музей Холокоста — это не комната или лабиринт ужасов»: Людмила Гордон и Вадим Алцкан о мемориальных музеях. После публикации неофициальной презентации и концепции Мемориального музея Холокоста Бабий Яр командой художественного руководителя будущего мемориала и режиссера «Дау» Ильи Хржановского, украинское общество обсуждает насколько предложенная концепция отвечает идеям и запросам мемориального музея.  Журналистка Оксана Семеник расспросила двоих…
Читать дальше

Гнев, боль, ужас. Уместна ли эмоциональная манипуляция в музеях истории?

Допустимо ли намеренное эмоциональное воздействие на зрителя, когда мы говорим о трагических страницах истории в музеях? Комментирует Никита Ломакин, историк, сотрудник общества «Мемориал», руководитель проекта «Та сторона. Устная история остарбайтеров и военнопленных». О способах обсуждения «трагических страниц истории» в школах можно говорить в разных контекстах, но в любом случае сложно обойти стороной проблему уместности намеренного эмоционального воздействия…
Читать дальше