Лидеры Украины и Израиля почтили память погибших в Бабьем Яру во время Второй мировой войны
Президент Украины Владимир Зеленский и премьер-министр Израиля Беньямин Нетаньяху в понедельник, 19 августа, почтили память погибших в Бабьем Яру. «Украина вместе со всем цивилизованным миром демонстрирует единство и стоит на страже гуманизма, толерантности, свободы и демократии ради третьего «невозможно» — невозможно допустить снова», — заявил Зеленский. Президент заявил, что массовое убийство людей в Бабьем Яру…
Читать дальше
Станіслав Цалик: «Бабин Яр» — найвідоміша книга про Київ
90 років тому — 18 серпня 1929 року — в Києві народився Анатолій Кузнєцов, автор відомого роману-документа «Бабин Яр». Ця книга стала найголовнішою в його житті й водночас — найвідомішою в ХХ столітті книгою про Київ. Її видали у понад 40 країнах світу. Між рядків Восени 1965 року 36-річний Анатолій Кузнєцов, уже знаний письменник, автор…
Читать дальше
Концепція комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Меморіальний комплекс.
Продовження публікації Концепції. (Стор. 14) d. Завдання Меморіального комплексу Відповідно до місії меморіального простору основними завданнями Меморіального комплексу Бабиного Яру є: – забезпечення музейними засобами збалансованого й системного висвітлення історії Голокосту, історії і трагедії Бабиного Яру, їх місця в пам’яті окремих людей, спільнот, українського суспільства та всього людства; – формування системи державної й неформальної освіти…
Читать дальше
Концепція комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Меморіальний простір.
Продовження публікації Концепції. (Стор 9) Меморіальний простір a. Структура меморіального простору Бабиного Яру Концепція розглядає меморіальний простір Бабиного Яру як багатошаровий, що включає пам’ятки, пов’язані з різними періодами його історії, а саме: – територію існуючих та знищених кладовищ з історичними спорудами: Кирилівського православного, Лук’янівського, Єврейського, Магометанського, Караїмського, Братського, німецьких військовополонених, Військового; – зону розстрілів під…
Читать дальше
Концепція комплексної меморіалізації Бабиного Яру. Вступ.
Починаємо викладати повний текст Концепціїї, який було утверджено 7 травня 2019 р. Перелік авторського колективу та зміст проєкту див. тут. У тексті збережено нумерацію сторінок для спрощення пошуку за розділами. (стор. 6) Вступ Бабин Яр у всьому світі відомий як один із найвизначніших і найвиразніших символів Голокосту. Разом із тим як місце пам’яті він має…
Читать дальше
Михайло Гаухман про Концепцию музею та критичну статтю О.Круглова
Музейна критика: міркування про Концепцію «Меморіяльного музею пам’яти жертв Бабиного Яру», викликані її критикою Олександром Кругловим. «Над Бабьим Яром памятников нет», – згадаємо перший хрестоматійний рядок поеми Євґєнія Євтушенко. Звертаю увагу: немає пам’ятників, але не якогось одного пам’ятника! Сорокарічне примусове мовчання припинилося – і різні «спільноти пам’яти», нащадки/сусіди/співгромадяни різних груп жертв нацизму розпочали встановлювати свої…
Читать дальше
Олександр Круглов. Ковзання історією, або хто були перші жертви Бабиного Яру: критичні нотатки щодо однієї Концепції
«Все це було б смішно, коли б не було так сумно» (М.Ю. Лермонтов) У 2018 р. на сайті Інституту історії України НАН України було розміщено проект Концепції Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру [1] (далі – Концепція), розроблений авторським колективом з 15 осіб на чолі з заступником директора Інституту з наукової роботи, доктором історичних наук, членом-кореспондентом НАН…
Читать дальше
Борис Херсонський: Ми не кати, кати не ми. Ніхто не хоче взяти на себе відповідальність
29 вересня відзначають 75 років від розстрілів у Бабиному Ярі. Для Києва та цілої України це особливий топонім. На місці Бабиного Яру поєдналися і три десятки пам’ятників жертвам розстрілів, і простір, де можливі практики відпочинку. В сучасному Бабиному Ярі співіснують бадмінтон і нелегка колективна пам’ять. Це “отруєний пейзаж”, як сказав би австрійський дослідник Мартін Поллак.…
Читать дальше
Куреневская трагедия в Киеве: как выглядит место катастрофы 58 лет спустя
13 марта ровно 58 лет назад Киев потрясла масштабная трагедия. 14-метровые волны пульпы и грязи, смывая на своем пути все живое, накрыли улицы Куреневки. Потоп длился полтора часа и за это время унес сотни человеческих жизней. По официальной версии, озвученной советским руководством, 13 марта 1961 года под селевыми потоками погибли 147 человек, однако некоторые киевские…
Читать дальше
Мистика Киева, или строительство «на костях»
Обширный некрополь был разорен в столице в 60-е годы. Именно тогда мэр Алексей Давыдов своей подписью приговорил к уничтожению огромное еврейское кладбище на улице Мельникова и примыкающий к нему караимский участок. Постановление горисполкома предусматривало эти территории «передать Управлению зеленой зоны для образования на них сквера и парка отдыха». На перенос захоронений родни всем желающим давалось полгода,…
Читать дальше
