«Ганебне зборище єврейських й українських націоналістів». У 1966 році відбувся перший мітинг у Бабиному Яру (архівні фото). «Ми нічого говорити не збиралися, ніхто не готував жодних промов. Ніяких вимог до радянської влади у нас теж не було. Ми хотіли тільки показати, що це наша могила і ми не погоджуємося, що б з нею так поводилися!»…
Читать дальше
29 сентября исполняется 78 лет со дня трагедии Бабьего Яра — одного из самых зловещих символов Холокоста. Советская власть делала всё, чтобы стереть память об этом месте. Но были те, кто встал на её защиту. Фокус встретился с Иммануилом (Амиком) Диамантом, который более полувека назад не только организовал первый митинг в Бабьем Яру, но и первым отправился…
Читать дальше
29 вересня — день пам’яті жертв Бабиного Ярого — одного з найбільших злочинів Голокосту у світі. Бабин Яр — це непроговорена травма про вбивство двічі — фізичне нацистами, а згодом вбивство пам’яті комуністами. Про те, як відбувалась ця трагедія, чому немає точної кількості жертв та коли в Україні з’явиться меморіальний центр жертвам Голокосту поговорили з керівником освітніх програм Меморіального центру «Бабин Яр», доктором філософії Антоном Дробовичем. Кияни не знали,…
Читать дальше
Інтерв’ю історика Віталія Нахмановича про День пам’яті трагедії Бабиного Яру.
У другій половині дня 24 вересня абсолютно несподівано відбувається найсильніший вибух у будинку № 28, де містився магазин «Дитячий світ». Будівля моментально завалюється. Далі вибухає будинок № 30, що знаходився по інший бік вулиці Свердлова (Прорізної). У цей час на вулиці вишикувалася черга киян, які прийшли за наказом нової влади здавати радіоприймачі. Піднімається величезний стовп…
Читать дальше
Автор — Марина Михайлюк. БАБИН ЯР ЯК МЕМУАРНО-ДОСЛІДНИЦЬКЕ ПОЛЕ ЗАХІДНОЇ ІСТОРІОГРАФІЇ (до 75-ї річниці єврейської трагедії). Матеріал приурочено 75-й річниці вересневого знищення євреїв у Бабиному Яру. Події в київському урочищі донині залишаються актуальними і привертають увагу багатьох дослідників із Німеччини, Франції, Голландії, Ізраїлю, США та Канади. Представники західної історіографії аналізують нацистські документи про київську акцію,…
Читать дальше
За часів Другої світової війни Київ більше двох років перебував під нацистською окупацією. Хоча радянська пропаганда наполегливо твердила, що «столиця радянської України в жодному разі не буде здана ворогу», після 70-денної оборони міста 19 вересня 1941 року Червона армія відступила з Києва, попередньо підірвавши водопровід, електростанції, замінувавши Хрещатик та знищивши мости через Дніпро. Свідки казали,…
Читать дальше