Рубрика: Історія та пам’ять

Марафон «Мир і війна» від 8 травня 2020 року. Олена Стяжкіна, Історикиня, письменниця, співробітниця Інституту історії України НАН України, Рафал Внук (Польща), Історик, співавтор концепції Музею ІІ світової війни, Ярослав Грицак (Україна), Історик, професор Українського католицького університету, Емануеліс Зінґеріс (Литва), Голова Міжнародної комісії з оцінки злочинів нацистського та радянського окупаційних режимів у Литві — розмовляють…
Читать дальше

З огляду на дискусію про методи і способи комеморації трагедії у Бабиному Яру, пропонуємо читачам витяг із третього розділу монографії Карела Беркгова «Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою», яку «Критика» видала 2011 року. Згідно різних оцінок, у Бабиному яру загинуло близько 100000–150000 людей, серед них майже 34 тисячі українських євреїв, а…
Читать дальше

Сталося так, що за відпущені нам роки незалежності ми достатньо добре визначились із тим, що нас роз’єднує, проте так і не прийшли до згоди щодо речей, які б нас могли об’єднати. Дивно, але нас роз’єднує те, що загалом мало б об’єднувати – наші кордони, наші проблеми, наше майбутнє, ну і наше минуле. З минулим виходить…
Читать дальше

Сергій Єкельчик — канадський історик родом з України, фахівець з історії СРСР і національних відносин, голова Асоціації україністів Канади. У День пам’яті та примирення Суспільне публікує фрагмент із другої частини його книги «Український досвід Другої світової війни“. Прочитання воєнного досвіду Упродовж тривалого часу в літературі про Україну в Другій світовій війні точилася дискусія навколо Української…
Читать дальше

Автор — Євген Магда. Балто-Чорноморський регіон практично повністю належить до «кривавих земель», за визначенням американського історика Тімоті Снайдера. Цей статус накладає відбиток на розвиток демократії у країнах регіону, ефективність поширення в його державах критичного мислення, темпи поширення фейків тощо. Немає сумніву, що Росія і надалі сприймає наш регіон як сферу власних беззаперечних  інтересів, тому шукає…
Читать дальше

Коли напередодні міжнародного форуму в ізраїльському центрі Яд Вашем багато журналістів стверджували, що головним героєм цього заходу стане російський президент Володимир Путін, а самі жертви трагедії гратимуть роль статистів, цих незалежних спостерігачів звинувачували мало не в блюзнірстві. І не приховую, людям, які втратили своїх близьких під час Другої Світової війни, чути це було важко Коли…
Читать дальше

Ізраїльський Меморіал пам’яті жертв Голокосту «Яд Вашем» в Єрусалимі вибачився за те, що матеріали, представлені на всесвітньому форумі, присвяченому 75-й річниці звільнення нацистського табору смерті «Аушвіц», спотворювали історичні факти про роль СРСР у Другій світовій війні. Про це йдеться в листі «Яд Вашем», надісланому працівниками музею в газету Haaretz. Форум пройшов на території «Яд Вашем» в Ізраїлі…
Читать дальше

Холокост на территории Украины и бывшего СССР обсуждается в программе Евгения Киселева «Личный код» с гостем студии — Андреем Уманским, историком, юристом, членом Ассоциации «Яхад-ин унум».

Це питання здається простим і недвозначним. Але на нього неможливо відповісти, допоки ми не з’ясуємо, по-перше, що таке Голокост, і, по-друге, хто такі «ми», кому «навіщо пам’ятати». Порівняння різномовних статей про Голокост у Вікіпедії показує, що різні європейські мовні спільноти сповідують загалом не одну, а щонайменше три версії розуміння Голокосту. Англійська, французька, німецька та польська Вікіпедії одностайні у тому, що Голокост –…
Читать дальше

Інтерв’ю Анатолія Подольського, директора Українського центру вивчення історії Голокосту, кандидата історичних наук.А.Подольський Тема: День пам’яті трагедії Бабиного Яру (29 вересня).