Громадські проєкти до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру
Напередодні 80-ї рчниці трагедії Бабиного Яру українські єврейські громадські організації та науково-дослідницькі центри підготували низку меморіальних заходів. Це виставки, наукові та навчальні семінари, уроки, меморіальні концерти та вистави. Частина з них провадиться у співробітництві з провідними державними установами — насамперед із Українським інститутом національної пам’яті, залучені телевізійні канали та колективи митців. Вони є частиною проєктів, підготовлених та проведених громадянським суспільством України до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру та не пов’язаних з російськими планами мемориалізації Бабиного Яру.
Деякі заходи вже вібулися або продовжуються. Це стосується перш за все методичних семінарів та дослідницьких програм Українського центру вивчення історії Голокосту (УЦВІГ).
Розпочатий у травні 21-й Національний український конкурс для школярів «Історія і уроки Голокосту» ім. Медвинського є постійно діючим проектом Українського центру вивчення історії Голокосту. Школяри з усієї країни представляють свої дослідження та роботи на тему історії Голокосту та особливостей місцевих єврейських громад на українських землях за часів Другої світової війни. Спонсорську підтримку проєкту надала Асоціація єврейських організацій та общин (Ваад України).
https://www.holocaust.kiev.ua/other/details/bul4_66_2021?objId=2017
Щорічний освітній шкільний семінар УЦВІГ «Історія Голокосту в Україні: дослідження, викладання, спогади» являє собою навчально-методичний семінар для європейських та українських шкільних вчителів історії Голокоста, він складається з лекцій, семінарів, дискусій, вивчення документальних джерел та наукових досліджень і провадиться у співпраці з ізраїльським Інститутом Катастрофи «Яд ваШем». Цьогорічний семінар відбувся завдяки спонсорській підтримці депутата Михайла Левинського.
https://www.holocaust.kiev.ua/News/details/sem_ist_hol_vivch2021
Тиждень тому пройшов вебінар-воркшоп для освітян «Дорогами пам’яті», організований Центром єврейської освіти України й Українським центром вивчення історії Голокосту за підтримки Голландського єврейського гуманітарного фонду. Перед освітянами постає завдання разом з учнями гідно вшанувати пам’ять жертв і праведників, організувати пам’ятні виховні заходи та церемонії. Як же це зробити так, щоб достукатися до сердець учнів і учениць, щоб це не виглядало штучно, «для галочки», щоб зберегти баланс і не перетнути тонку межу між емпатією та травмою?
http://jecu.org.ua/content/zaproshuiemo-na-vebinar-dorogami-pamyati
Водночас у київському кіноцентрі «Довженко-центр» розпочалася спеціальна програма з серії «Культурфільм», присвячена роковинам трагедії Бабиного Яру: «Українське єврейство у кіно. ХХ століття». В рамках програми відбудеться низка показів архівного та маловідомого кіно, присвяченого єврейській історії, українсько-єврейським взаєминам, Голокосту. Кінопрограма супроводжуватиметься лекціями провідних фахівців з відповідної тематики та діячів української єврейської громади. Аудиторія Довженко-Центру побачить кіно різних часів — від 1910-х до кінця 1990-х — у політичному, історичному, соціальному контекстах. Згадуючи перебіг Голокосту на українських теренах, гості Довженко-Центру отримають нагоду поговорити про єврейське життя в Україні протягом XX століття загалом та його репрезентацію у кінематографі.
https://dovzhenkocentre.org/kulturfilm-ukrainske-evreystvo-u-kino-xx-stolittya
27 вересня о 17:00 в центрі столиці, на Хрещатику біля Головпоштамту, відкривається масштабна експозиція 15 стендів-плакатів, присвячених перебігу подій у Бабиному Яру, передумовам і післяісторії трагедії та Праведникам народів Світу. Виставка створена Центром досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства у співпраці із Українським інститутом національної пам’яті. На відкриття виставки запрошуються всі бажаючі.
Ввечері 29 вересня на телевізійному каналі «Єспресо ТВ» відбудеться телемарафон, присвячений роковинам трагедії Бабиного Яру. Його програма буде остаточно сформована в день виходу в ефір, але відомо, що вона буде насичена матеріалами аналітичної направленності, Учасники телемарафону разом із глядачами намагатимуться розібратися, чому і як в новітні часи у серці Європи могло статися жахіття тотального знищення цілого народу, і чому саме Бабин Яр сприймається як символ Голокосту.
30 вересня о 18:00 у Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» відбудеться музично-поетичний перфоманс, поставлений американським та українським театральним режисером Олегом Ліпциним. В основі перфомансу — вірші з поетичної збірки «Бабин яр. Голосами» поетки та перекладачки Маріанни Кіяновської. У 2020 році за цю збірку письменниця була удостоєна Шевченківсьої премії. Поезія звучить голосами загиблих: ми проходимо з ними шлях до страти та відчуваємо біль, страх та відчай. Перфоманс — це спроба актуалізувати страшні події 1941 року, подивитися на них з точки зору учасників подій, згадати, що урочище Бабин Яр — братська могила для сотень тисяч містян.
Розпочнеться захід з брифінгу за участі Леоніда Фінберга – соціолога, дослідника культури, з 2006 року і до тепер — директора Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головного редактора видавництва «Дух і Літера» Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), та Олега Ліпцина – американського та українського театрального режисера, актора, дослідника театру, педагога, режисера перфомансу. Організатор заходу — Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. Спонсує виставу сім’я Юлії Тимошенко.
https://www.facebook.com/events/142560421416311?ref=newsfeed
Цими ж днями у Єврейській бібліотеці ім. Ошера Шварцмана відкривається виставка, присвячена одному пам’ятнику з більш як 30, споруджених на території Бабиного Яру, — «Менорі». Цей пам’ятник був першим, зведеним вже у незалежній Україні, і його історія являє собою відбиток багатьох подій, пов’язаних із боротьбою за пам’ять Бабиного Яру і з проблемами меморіалізації цього трагічного місця.
Експозиція насичена цікавезними фотодокументами та матеріалами тих часів. Виставка працюватиме у приміщенні бібліотеки за адресою: вул Стрітенська, 4/13. Її проведення спонсував меценат, що забажав залишитися невідомим.
3 жовтня о 19:00 у Будинку звукозапису Українського радіо (вул. Леоніда Первомайського, 5-В) відбудеться унікальний меморіальний концерт: публічне виконання Симфонії-Реквієму «MEMENTO MORI MEMENTO VIVERE» — «Пам’ятай про смерть, пам’ятай про життя», присвяченої безневинним жертвам Голокосту. Автор симфонії — блискучій український композитор Михайло Шух (1952-2018). Літературна основа — поетичний цикл Григорія Фальковича «Всі ми вийшли з Бабиного Яру». Виконавці — Академічний камерний хор «Хрещатик» під керівництвом заслуженого артиста України диригента Павла Струця. Спонсорську підтримку для проведення концерту надав Йосиф Зісельс. Вхід вільний.
80-м роковинам трагедії присвячений 31-й номер художньо-публіцистичного альманаху «Єгупець», який наразі готується до випуску. Номер відкриває експертна анкета про осмислення цієї трагедії. Серед респондентів — провідні інтелектуали сучасності, Адам Поморський (літературознавець, перекладач, президент польського ПЕН-клубу), Юрій Щербак (письменник, громадський діяч, Надзвичайний і Повноважний посол України, експосол в Ізраїлі, США, Мексиці й Канаді), Маріанна Кіяновська (поетка, перекладачка, літературознавиця), Девід Саттер (американський журналіст та публіцист, автор книг «Доба безумства. Занепад і кінець Радянського Союзу» (Дух і Літера, 2018), «Менше знаєш, краще спиш. Шлях Росії до терору та диктатури за Єльцина та Путіна» (Дух і Літера, 2016), Антон Дробович (історик, голова Українського інституту національної пам’яті), Інна Лісова (поетка, прозаїк, художниця).
У рубриці «Проза» представлений переклад твору литовського письменника Іцхокаса Мераса «Село Серед руїн». Розділ «Критика та публіцистика» знайомить читача зі статтею Людмили Димерської-Цигельман «Томас Манн про цивілізаційний вимір катастрофи європейського єврейства». Крім того, у номері представлені історичні дослідження Михайла Міцеля про Митрополита Андрея Шептицького та єврейську філантропію США та Жанни Ковби про дискримінаційні процеси єврейського населення УРСР у 1960-1980 рр. Рубрика «Мистецтво» знайомить читача з творчістю сучасного художника Самуїла Аккермана та сценографа й теоретика авангарду Бориса Аронсона. У розділі «In memoriam» згадано імена Юхима Меламеда, дослідника історії та культури східноєвропейського єврейства, та Віктора Радуцького, перекладача з івриту на українську та російську, й запропоновано до прочитання їх тексти.