«Культурфільм» звертається до 80-ї річниці перших розстрілів у Бабиному Яру

Меморіальний музей пам’яті жертв Бабиного Яру

«Культурфільм» звертається до 80-ї річниці перших розстрілів у Бабиному Яру

Традиційна освітня програма Національного центру Олександра Довженка – Культурфільм – цього року звертається до 80-ї річниці перших розстрілів у Бабиному Яру. Програма є частиною проєктів, підготовлених та проведених громадянським суспільством України до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру без участі держави та не пов’язаних з російськими планами мемориалізації Бабиного Яру.

Бабин Яр — місце масової страти та поховання багатьох верств українського населення, замордованих за два роки нацистської окупації Києва: це пацієнти Павлівської психіатричної лікарні, роми, радянські та націоналістичні підпільники. Уособленням ширшої трагедії київського та, загалом, українського єврейства стали у суспільній пам’яті розстріли 29–30 вересня 1941 року, коли у Бабиному Яру було вбито близько 34 тисяч місцевих євреїв. Саме на історію та пам’ять про ці дні — жахливий епізод ширшої трагічної історії — спирається Довженко-Центр у виборі матеріалу для цьогорічного кінолекторію.

У межах Культурфільму відбулася низка показів архівного та маловідомого кіно, присвяченого єврейській історії, українсько-єврейським взаєминам, Голокосту. Кінопрограма супроводжувалася лекціями провідних фахівців з відповідної тематики та діячів української єврейської громади.

Аудиторія Довженко-Центру побачила кіно різних часів — від 1910-х до кінця 1990-х — у політичному, історичному, соціальному контекстах. Згадуючи перебіг Голокосту на українських теренах, гості Довженко-Центру отримали нагоду поговорити про єврейське життя в Україні протягом XX століття загалом та його репрезентацію у кінематографі.

Хронологічно, кінематографічний та лекційний матеріал охоплює сто років майже від часів виникнення кінематографу. Лекцію американського історика українсько-єврейського походження Йоханана Петровського-Штерна було присвячено колонізації Палестини у 1910-х, яка знайшла відбиток у пропагандистському фільми одеського виробництва 1913 року «Життя євреїв в Палестині». Дослідник розглянув різноманітні епізоди фільму і розповів про ранньо сіоністську утопію — створення основ держави, коли жодна з країн світу, включаючи Оттоманську Порту, не давала ніякої надії на втілення цієї утопії.

Відомі дослідники Другої світової війни Марта Гавришко та Анатолій Подольський розказали про перебіг Голокосту, зокрема, у гендерному вимірі, та пам’ять про нього. Президент Асоціації єврейських громадських організацій та общин України, дисидент та громадський діяч Йосиф Зісельс провыв з аудиторією Довженко-Центру лекцію-бесіду про післявоєнне життя українського єврейства.

Дві події циклу — лекції Йосифа Зісельса і Йоханана Петровського-Штерна — збігаються з датами роковин розстрілів 29–30 вересня. Цей невипадковий збіг дозволив вшанувати пам’ять загиблих: саме в ці дні Довженко-Центр перетворився на майданчик для сучасного київського єврейського інтелектуального життя.

Розклад подій:

22 вересня — лекція Анатолія Подольського «Доля людини в умовах екстремального насильства. Історія Голокосту в Україні: вивчення, викладання, пам’ять», перегляд фільму «Ізгой (Пам’ятай)» (1991, режисер Володимир Савельєв).

23 вересня — лекція Марти Гавришко «Гендер і геноцид: єврейські жінки під час Голокосту в Україні», перегляд фільмів «Побачення з батьком» / «Місія Рауля Валленберґа» (1990, режисер Олександр Роднянський).

29 вересня — лекція Йосифа Зісельса «Щезлий світ. Єврейське життя в Україні: 1960–1990-ті», перегляд фільму «Гер Цвіллінг та фрау Цукерман» (1999, режисер Фолькер Кепп).

30 вересня — онлайн-лекція Йоханана Петровського-Штерна «Палестинофільська утопія: держава до держави», перегляд уривків фільму «Життя євреїв в Палестині» (1913, режисер Ноа Соколовський).

Підтримку проєкту надає Goethe-Institut в Україні. Інформаційну підтримку надають Асоціація єврейських організацій та общин (Ваад) України та Український центр вивчення історії Голокосту.

Джерело — «Довженко-Центр».

Tags: , , , , ,