До 80-річчя початку трагедії Бабиного Яру прозвучала хорова симфонія-реквієм

Меморіальний музей пам’яті жертв Бабиного Яру

До 80-річчя початку трагедії Бабиного Яру прозвучала хорова симфонія-реквієм

В рамках серії громадських заходів до 80-річчя початку трагедії Бабиного Яру 3-го жовтня в київському Будинку звукозапису Українського радіо прозвучала хорова симфонія-реквієм Михаїла Шуха «Memento Mori, Memento Vivere» на вірші Григорія Фальковича. Цей заход є частиною проєктів, підготовлених та проведених громадянським суспільством України до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру без участі держави та не пов’язаних з російськими планами мемориалізації Бабиного Яру.

Твір присвячено пам’яті жертв Бабиного Яру.

Симфонія-реквієм провучала у виконанні Академічного камерного хору «Хрещатик».
Художній керівник та диригент – заслужений артист України Павло Струць.
Солісти: Олена Кравець, Ольга Романенко, Дмитро Сьомкін, Євген Петронеллі.

Наприкінці вечора у своєму заключному слові співпрезидент Вааду України Йосиф Зісельс, ініціатор та спонсор заходу, відмітив:

«Україна пройшла за 30 років величезний шлях, і наша організація має відношення до тієї частини цього шляху, завдяки якій знання про Голокост, про Бабин Яр, стають здобутком тисяч і тисяч громадян України.

В 2015 році, коли був створений оргкомітет з вшанування 75-ї річниці пам’яті жертв Бабиного Яру, ми поєдналися – Держава та громадянське суспільство, для того, щоб на державному рівні разом відзначити пам’ять наших загиблих, і це вдалося.

В останні роки суспільство знову розділилося, і ми відчули, що в новому оргкомітеті, який був створений наприкінці минулого року, відбулись певні зміни. В новий оргкомітет не було запрошено багатьох істориків, які працюють над проблемою меморіялізації Бабиного Яру, не було запрошено відомих громадський діячів. Було дуже гірко. Тому ми звернулися до багатьох громадських організацій із проханням запропонувати свої громадські проєкти до 80-річчя Бабиного Яру. Також ми звернулися до спонсорів – до фондів та окремих бізнесменів, із проханням забезпечити фінансово ці проєкти, тому що не погодились з наявністю тільки однієї державної лінії вшанування пам’яті, яка підтримує російський проект.
І коли ми побачили, що спонсори не поспішають, я вирішив, що у мене немає морального права пропонувати комусь підтримувати проєкти, якщо я сам не долучусь до цього процесу.
Ось так і вийшло!».

Tags: ,