Галина Хараз: Зелений хрестик, або Давайте подивимося на карти
Давайте подивимося на карти.
Товариші з МЦГБЯ вперто повторюють, що вони не будуватимуть на кладовищі. Їм не заважає, що навіть виконавець робіт на майданчику, де встановлюють стовпи для аудіоінсталяції, знає і каже прямим текстом: ми не вкопуємо стовпи у землю, бо тут було кладовище, але… Але через 2 роки саме тут будуватимуть музей.
Тож давайте перевіримо — чи дійсно було саме тут, на цій ділянці, єврейське кладовище, чи, може, це «злые происки врагов»?
Є такий гарний сайт — зветься він «Старі карти». Там викладено усі відомі карти для кожної місцевості, і можна подивитися, що було у конкретній точці 10, 50 або 100 років тому. Усі карти розвернуто та підігнано під однаковий масштаб, їх можна збільшувати та зменшувати.
Подивимося й мі, використовуючи для прив’язки на місцевості той самий планшет з топографічною зйомкою, що висить на воротах будмайданчику зі стовпами (тут і далі натисніть на картинку, щоб збільшити зображення).
Спочатку відкриваємо сучасну гугл-карту (супутникову зйомку) Бабиного Яру, знаходимо ділянку, де зараз йде будівництво, та розміщуємо її у центрі екрану — там, де зелений хрестик. Тепер до цієї точки прив’язані всі інші карти.
А потім вибираємо мапи Києва різних років і бачимо, куди встав той зелений хрестик. Що-що там написано, га?
Карта Києва 1902 р. Зелений хрестик на теріторії «Еврейское и Караимское кладбище».
Карта Києва 1912 р. Зелений хрестик знову на теріторії «Еврейское и Караимское кладбище».
План Києва 1929 р. Єврейське кладовище.
План Києва 1935 р. Єврейське кладовище.
Німецький план Києва 1941 р. Напис німецькою «Friedhof» — кладовище.
Досить?
Ні. На дирекцію МЦГБЯ всі ці карти та позначки не справляють ніякого враження. Вони твердо й послідовно йдуть своїм хибним шляхом.
