Зневага і забуття

Меморіальний музей пам’яті жертв Бабиного Яру

У середині 1950–х рр., коли Бабин Яр був частково засипаний, через нього проклали дві магістралі. Одна з них, вул. Мельникова, розрізала Бабин Яр на дві нерівні частини – більшу північну і меншу південну. Південна була перетворена на сквер, частину якого згодом забудували гаражами. У північній частині Бабиного Яру спорудили житловий масив Сирець, а також спортивний комплекс і парк.

Незважаючи на Куренівську трагедію, роботи із заповнення яру тривали. Замість земляної дамби було зведено бетонну, прокладено нову дренажну систему, вжито інших заходів безпеки. Частина пульпи, виплеснутої на Куренівку, вже у затверділому стані знову використовувалася для засипки яру. Згодом через яр була прокладена дорога із Сирця на Куренівку (частина нинішньої вулиці Олени Теліги).

У 1962 р. ухвалено рішення про остаточну ліквідацію Староєврейського та Караїмського кладовищ на вул. Мельникова і про перепланування цієї території. У подальші роки знищується Єврейське кладовище, на його місці будують спортивний комплекс ДСТ «Авангард» і апаратно–студійний комплекс телецентру (відомий як «Олівець»), а на старій частині Воїнського (колишнього Братського) кладовища зводять висотну телевежу. Споруди, що заважають будівництву, зносять, зелені насадження вирубують.

На території Бабиного Яру було закладено парк культури і відпочинку Шевченківського району площею 118 га. Як зазначалося в проекті: «Завдяки вдало використаним крутому рельєфу – Бабиному Яру – і зеленим насадженням – Кирилівському гаю – чудові пейзажі відкриваються з видових майданчиків, що розміщені на різних рівнях терас».

У 1980 р. спорудження парку здебільшого було завершено, й історичний Бабин Яр майже зник.