Метка: Київ

Меморіальний музей пам’яті жертв Бабиного Яру

Громадські проєкти до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру

Напередодні 80-ї рчниці трагедії Бабиного Яру українські єврейські громадські організації та науково-дослідницькі центри підготували низку меморіальних заходів. Це виставки, наукові та навчальні семінари, уроки, меморіальні концерти та вистави. Частина з них провадиться у співробітництві з провідними державними установами — насамперед із Українським інститутом національної пам’яті, залучені телевізійні канали та колективи митців. Вони є частиною проєктів,…
Читать дальше

Амик Диамант. Бабий Яр, или Память о том, как в народ превращалось строптивое племя

22.09.2020 | Эммануил (Амик) Диамант Старый я стал. Нерасторопный. В моём возрасте другие уже второе или третье издание своих воспоминаний празднуют. А я ещё до первого не добрался. И не потому, что вспомнить нечего или старческая деменция замучила. Нет, нет. Совсем даже наоборот – часто и мне, как любому другому нормальному человеку в моём возрасте, хочется…
Читать дальше

Олександр Лінчевський: «Під час війни неприпустима співпраця з громадянами країни-агресора»

Інтерв’ю депутата Київради від фракції «Голос Олександра Лінчевського студії «Діє-Слово». – Доброго дня, пане Олександре! Я вітаю Вас у студії «Діє-Слово». Приводом для нашої розмови стало протистояння двох проектів, яке майже всі українські ЗМІ умовно називають російським та українським проектами меморіалізації жертв Бабиного Яру. Як так сталося, що вже 5 років працює в Києві Меморіальний центр пам’яті…
Читать дальше

Скончалась Софья Григорьевна Яровая

29 сентября в Киеве в возрасте 95 лет скончалась Софья Григорьевна Яровая (в девичестве Бойко), член комиссии по увековечению памяти жертв Бабьего Яра, председатель Ассоциации праведников народов мира и Бабьего Яра города Киева, участница обороны Киева. В 1941 году Софья Яровая (тогда — Бойко) и ее подруга Галина Вайнтроп под руководством матери Софьи, Ефросинии Бойко…
Читать дальше

Памяти Глаголевых

На первом этаже киевского Музея Булгакова в начале лета обновилась экспозиция — рядом с «уголком», посвященным владельцу усадьбы Василию Листовничему открылась выставка «Живое слово» — дань памяти О. Александру Глаголеву. Накануне дня рождения его сына, Отца Алексея Глаголева, Kyiv Daily попросил рассказать директора музея Людмилу Губианури об этой экспозиции. …Недавно я прочла «Амадоку» Софии Андрухович, совершенно музейный…
Читать дальше

Владимир Глазков. Улица Горького в 60–е годы

Сейчас она Антоновича, а изначально — Кузнечная. Ниже по спуску тогда, в конце XIX века, была промзона, где были и кузнечные цеха, а здесь – Новое строение. Впоследствии тут сделали бульвар (Кузнечный), который хорошо знают краеведы – но, как правило, на глубину 100 лет и дальше. Мы же с вами знаем свои улицы наоборот –…
Читать дальше

Феликс Лидерман. Ровно 79 лет назад…

Ровно 79 лет назад, 22 июня началась Великая Отечественная война, или, как теперь модно говорить, германо-советская война. История жизни страны и нашего города навсегда разделилась на до и после. И сегодня мне бы хотелось рассказать об этих, безусловно самых трагичных, страницах его истории. Все знают знаменитую песню о том, как 22 июня, ровно в четыре…
Читать дальше

Об одной незаконченной книге Виктора Некрасова

Автор — Александр Парнис. Он собирал материалы для книги об этой трагедии еврейского народа. Он писал об этом в статьях, книгах, в официальных письмах, адресованных в партийные органы. Он был организатором легендарного митинга в Бабьем Яру в 1966 году, приуроченного к 25-летию трагедии, на котором, кроме него самого, выступили украинские писатели И.Дзюба, Б.Антоненко-Давидович и другие.…
Читать дальше

24 вересня 1941 року був практично повністю знищений київський Хрещатик

У другій половині дня 24 вересня абсолютно несподівано відбувається найсильніший вибух у будинку № 28, де містився магазин «Дитячий світ». Будівля моментально завалюється. Далі вибухає будинок № 30, що знаходився по інший бік вулиці Свердлова (Прорізної). У цей час на вулиці вишикувалася черга киян, які прийшли за наказом нової влади здавати радіоприймачі. Піднімається величезний стовп…
Читать дальше

Початок нацистської окупації Києва

За часів Другої світової війни Київ більше двох років перебував під нацистською окупацією. Хоча радянська пропаганда наполегливо твердила, що «столиця радянської України в жодному разі не буде здана ворогу», після 70-денної оборони міста 19 вересня 1941 року Червона армія відступила з Києва, попередньо підірвавши водопровід, електростанції, замінувавши Хрещатик та знищивши мости через Дніпро. Свідки казали,…
Читать дальше