Рубрика: Меморіалізація

Меморіальний музей пам’яті жертв Бабиного Яру

​Бабин Яр і «напрямки думання» Іллі Хржановського

Автор — Оксана Дудко. 22 квітня портал «Історична правда» оприлюднив український переклад чернетки концепції Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», яка викликала шквал негативних коментарів як у професійної спільноти, так і ширшого загалу. Цю вступну концепцію написав і змонтував у вигляді 205 слайдів нещодавно призначений художній керівник музею Ілья Хржановський. Саме вона стала причиною публікації 29 квітня відкритого листа до Наглядової…
Читать дальше

Що не так з росіянами в проекті меморіалу “Бабин Яр?”

Після виходу фільму “Дау” і висловлювань Хржановського про українців, виникає питання, як може така людина бути керівником меморіалу Бабин Яр? Але насправді проблема глибша. Зараз на слуху скандал із російським режисером Хржановським, якого призначили художнім керівником меморіалу “Бабин Яр”. Після фільму “Дау” і його висловлювань про українців виникає питання, як може така людина бути керівником…
Читать дальше

Опитування: «Як Ви ставитеся до ідеї перейменування станції метро “Дорогожичі” на “Бабин Яр”?»

Опитування 22 лютого 2020 р., проведено Центром вивчення історії та культури східно-європейського єврейства НаУКМА. Анна Шерман: Ідея ця мені не видається влучною. Особисто я вважаю, що це перейменування недоцільне. Мене як кияку, як єврейку, як українку за громадянством, як просто людину з гуманітарною освітою, з підвищеним відчуттям слова і сенсів, які за ним стоять, це…
Читать дальше

«Сад пам’яті» Ольги Кісельової

Фонд «ІЗОЛЯЦІЯ», разом із Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр», представлять інсталяцію французької художниці Ольги Кісельової, присвячену трагедії в Бабиному Яру.  Як працювати з пам’яттю про страшну трагедію, що пройшлася різними країнами Європи та залишила кривавий слід в Україні? Чи варто намагатися «вкинути» людину в минуле, створюючи умови, щоб наш сучасник відчув себе у 1941 році?…
Читать дальше

«Сзади стоят Путин и Сурков». Кто финансирует мемориал в урочище Бабий Яр

29 сентября – годовщина начала массовых расстрелов евреев в киевском урочище Бабий Яр, происходивших на протяжении всего времени оккупации Киева во время Второй мировой войны с 1941-го по 1943 годы. В этом году эта дата ознаменовалась очередным витком споров вокруг намерения построить на месте казней Мемориальный центр Холокоста «Бабий Яр», который в том числе финансируют два…
Читать дальше

Йосиф Зісельс: Ми категорично проти приватного проєкту, ініційованого росіянами

Про те, за якими проєктами та за чиї гроші в Україні планують побудувати Меморіальний комплекс «Бабин Яр», присвячений жертвам Голокосту, Українському радіо розповіли керівник освітніх програм Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Антон Дробович та співпрезидент асоціації єврейських общин та організацій України Йосип Зісельс. «Перш за все, Меморіальний комплекс Голокосту «Бабин яр» — це великий комплекс…
Читать дальше

Інтерв’ю історика Віталія Нахмановича

Інтерв’ю історика Віталія Нахмановича про День пам’яті трагедії Бабиного Яру.

Состоялось заседание Координационного Совета Ваада Украины

В Киеве состоялось заседание Координационного Совета Ассоциации еврейских общин и организаций (Ваада) Украины, который принял ряд важных решений и утвердил годовые отчеты этой организации и ее структурных подразделений, а также принял ряд резолюций и заявлений. Значительная часть заседания была посвящена обсуждению ситуации в Самборе и реакции определенных кругов на состоявшуюся там церемонию памяти жертв нацизма.…
Читать дальше

Борис Херсонський: Ми не кати, кати не ми. Ніхто не хоче взяти на себе відповідальність

29 вересня відзначають 75 років від розстрілів у Бабиному Ярі. Для Києва та цілої України це особливий топонім. На місці Бабиного Яру поєдналися і три десятки пам’ятників жертвам розстрілів, і простір, де можливі практики відпочинку. В сучасному Бабиному Ярі співіснують бадмінтон і нелегка колективна пам’ять. Це “отруєний пейзаж”, як сказав би австрійський дослідник Мартін Поллак.…
Читать дальше

Олег Кац. Как открывали памятник в Бабьем Яру

Организацию, в которой я тогда работал, в среде киевских проектировщиков и в  Шевченковском райкоме называли «Гипрожид». Потому, что опытный  директор Боярский смело брал на работу евреев и в райкоме аргументировал это так: «Во-первых, у меня текучки кадров нет: куда ж им утекать. Во-вторых, работают по совести, причина та же. В-третьих, на зарплату не жалуются. А…
Читать дальше